-
1 цеп
ч1) (тж. ланцюг) chainспустити собаку з цепу — to unchain ( to let loose) a dog
2) військ. line, train -
2 skirmisher
n1) іст. застрільник (тж перен.)2) військ. стрілець у цепу* * *nстрілок у цепу; icт. застрільник -
3 цепной
I прил.1) ( относящийся к цепи) di / a catena2) ( на цепях) a catenaцепная передача тех. — trasmissione a catena3) ( привязанный на цепь) da catenaцепной пес — cane da catena / guardia тж. перен.4)II прил.( относящийся к цепу) di / da correggiato -
4 цепной
-
5 цепной
-
6 зриватися
= зірватися2) ( падати звідкись) to fall ( off)3) ( закінчуватися невдачею) to fail, to miscarry4) ( втрачати самоконтроль) to lose one's temper5) ( поспішно вирушати кудись) to leave in a hurryзриватися з місця — to start up, to dart off
6) (про вітер, бурю) to rise suddenly, to start up7) ( про звуки) to resound, to ring out8) ( про чийсь голос) to break9) -
7 спускати
= спустити1) ( переміщувати вниз) to get down, to down, to lowerспускати прапор — to haul down the ensign; ( для салюту) to dip the flag
спускати шлюпку мор. — to lower a boat
спускати якір — to lower ( to let fall) the anchor
2) (випускати, відпускати) to release, to let go, to let loose; ( собак) to cast offспускати курок — to pull ( to release) the trigger
спускати собачку тех. — to trip
3) (рідину, газ) to let out, to drain4) перен., ( потурати) to pardon, to let off, to let pass5) полігр. to impose -
8 тукмак
I сущ.1) колоту́шка, толку́шка; дуби́нка; кува́лдаутын (балта) тукмагы — колоту́шка для ко́лки дров; топо́рная колоту́шка
кер тукмагы — колоту́шка-ката́лка
2) диал. би́ло цепа́чабагачка тукмак бәйләү — привя́зывать би́ло к цепу́
3) диал. ги́ря часо́в4) перен. дуби́на, тупи́ца•- тукмак ял
- тукмак сөяге••II сущ.; ист.тукмак борын — нос колоту́шкой
1) ска́тка свежевы́тканного холста́2) ме́ра длины́ - де́сять арши́новбер тукмак киндер — де́сять арши́нов холста́
-
9 ціповий
техн. цепно́й ( относящийся к цепу) -
10 break
1. n1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина2) проламування, пробивання3) прорив4) перерва, пауза5) розкол; розрив відносин (стосунків)6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження7) амер. раптове падіння цін (на біржі)8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода10) ділянка зораної землі11) амер., розм. крадіжка зі зломом13) геол. розрив, порушення14) екіпаж з двома поздовжніми лавами◊ a break of storm — початок бурі
◊ to make a bad break — зробити помилку, схибити; збанкрутувати
◊ break in the clouds — промінь надії
◊ lucky break — щаслива нагода
◊ bad break — невезіння
◊ to make a break with smb. — порвати з кимсь
2. v (past broke; p.p. broken)3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися4) псувати, робити непридатним5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку6) вдиратися, уломлюватися7) ослабляти8) починатися, наставати9) вибухати, ударяти (про грозу)10) розоряти, призводити до банкрутства11) збанкрутувати12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)13) вириватися, зриватися14) тікати15) розпукуватися16) траплятися, відбуватися17) порушувати (обіцянку)21) з'являтися (на поверхні)22) різати на шматки23) м'яти, тіпати, терти26) розкривати (таємницю)□ break away — відривати, розривати; утікати, відходити; вирватися (з — from)
□ break down — зламати, зруйнувати, збити; вийти з ладу; зазнати аварії; погіршуватися (про здоров'я); занедужати
□ break in — вдиратися; виламувати, зламувати; втручатися, встрявати; приборкувати
□ break out — виламувати; утекти (з в'язниці); спалахнути (про пожежу); висипати (про висип)
□ break through — прорватися, пробитися
□ break up — розбивати (на куски); розформувати, розпускати; розходитися (про збори тощо); закриватися (на канікули); скопувати; скресати (проріку); мінятися (про погоду); слабнути; засмучувати; фіз. розщепити
□ break with — порвати стосунки (з кимсь)
◊ to break the back (the neck) of smth. — зламати опір чогось; здолати щось дуже важке; розтрощити
◊ to break a butterfly on wheel — стріляти по горобцях з гармат
◊ to break the ground — прокладати нові шляхи, робити перші кроки (в чомусь)
◊ to break loose — вирватися на волю; зірватися з цепу
◊ to break even — залишатися при своїх (у грі)
◊ to break stones — виконувати важку роботу, заробляти на життя тяжкою працею
◊ to break china — викликати переполох
◊ to break one's back — збанкрутувати, зазнати краху
◊ who breaks pays — присл. хто ламає, той і платить; хто заварив кашу, той хай і їсть
* * *I n1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив2) перерва (тж. у школі); пауза3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу4) вірш. цезура5) розкол; розрив відносин6) перша поява7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження8) несподівана, раптова зміна9) втеча (з в'язниці; тж. break out)10) aмep. бірж. раптове падіння цін11) aмep. передача голосів іншому кандидатові12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок14) aмep. крадіжка зі зломом15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)16) гра об борт ( хокей)17) гeoл. розрив, порушення; малий скид19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударівII v(broke, заст. brake; broken, пoeт. broke)1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)2) (тж. break up) розбивати; розбиватися3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися4) псувати, ламати, робити непридатним5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)6) ( into) вриватися, вламуватися7) послабляти; слабшати; припинятися8) розсіюватися, розходитися; проходити9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні11) вириватися, тікати (тж. break out)12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)13) лопатися, давати паростки14) траплятися, відбуватися15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)16) лiнгв. перейти в дифтонг17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)19) зломити (опір; тж. break down)20) повідомляти ( звістку)21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати24) з'являтися ( на поверхні)25) різати на шматки (дичину, птаха)26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)27) гipн. відбивати ( породу)28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудьIII n IV n1) брейк, сольна імпровізація в джазі -
11 loose
1. nвільний вихід; виявленняto give a loose to — дати волю (почуттям), звільняти
to break loose — вирватися на волю; зірватися з цепу
to be on the loose — пиячити, вести безпутний спосіб життя
at the very loose — заст. в найостаннішу мить (хвилину)
2. adj1) вільний2) незв'язаний; неупакований3) нетугий4) просторий; широкий; неприлягаючий (про одяг)5) ненатягнутий, незакріплений; що хитається (теліпається)6) непевний, неточний; розпливчастий; надто загальнийloose translation — вільний (недбалий, неточний) переклад
7) розбещений8) непорядний, безвідповідальний; безпринципний10) незграбний, недоладний11) тех. холостий12) відбитий (про вугілля)at a loose end — без певної роботи, без діла; нерозв'язаний
at loose hours — у вільний час, на дозвіллі
to have a loose tongue — базікати зайве, розбовкувати (таємниці)
3. adv1) вільно2) незв'язано3) нетуго4) широко, просторо5) ненатягнуто6) непевно, неточно; розпливчасто; загально7) розбещено8) непорядно, безвідповідально; безпринципно9) нещільно10) незграбно, недоладно11) хиткоto sit loose to smth. — не виявляти інтересу до чогось, залишатися байдужим до чогось
4. v1) звільняти, визволяти, давати волю; випускати3) відв'язувати, розв'язувати4) розпускати (волосся)5) поет. послабляти (пояс); робити просторішим6) розбити кайдани8) церк. відпускати (гріхи)* * *I [luːs] nвільний вихід; відкритий проявII [luːs] a1) вільний2) незв'язаний; неупакованийloose goods — товари на вагу; нестриманий
3) нетугий; просторий, широкий4) незакріплений; ненатягнутий; який бовтається; хиткий; слабкийloose part — окрема деталь; запасна частина; незатягнута деталь
to come loose — розв'язатися; відкріпитися, відділитися
5) невизначений; неточний, приблизний; розпливчастий6) розпущений, безпутний; непорядний, безвідповідальний7) нещільний; пухкий; рідкий8) недоладний, незграбний9) тex. холостий10) xiм. вільний, незв'язанийIII [luːs] v1) звільняти, випускати; відпускати; давати волю; звільняти ( від зобов'язання); прощати ( борг)2) відкріплювати; відв'язувати (човен, мотузку); розпускати ( волосся); пoeт. розв'язувати; послабляти ( вузол); образн. розбити окови; пoeт. зламати ( печатку)3) пускати, випускати ( стрілу); вистрілити4) мop. віддавати ( снасть) -
12 skirmisher
nстрілок у цепу; icт. застрільник -
13 цепной
1) ( на цепях) a catena••2) ( посаженный на цепь) messo alla catena* * *I прил.1) ( относящийся к цепи) di / a catena2) ( на цепях) a catenaцепной мост — ponte pensile / sospeso
3) ( привязанный на цепь) da catenaцепной пёс — cane da catena / guardia тж. перен.
4)цепное правило мат. — regola catenaria
цепная линия мат. — catenaria f
II прил.цепная реакция физ. — reazione a catena
( относящийся к цепу) di / da correggiato* * *adjgener. catenario -
14 прозябать
прозябнутьI. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].* * *несов.; сов. - проз`ябнуть1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти -
15 цепь
1) ланцю́г, -а, цеп, -у; цепо́к, -пка́; ре́тязь, -зя; диал. ланця́корная \цепь — я́кірний ланцю́г
соба́ка на цепи́ — соба́ка на ланцюгу́ (на цепу́)
\цепь управле́ния — спец. ланцю́г керува́ння (управлі́ння)
2)це́пи — мн. перен. кайда́ни, -нів; ( путы) пу́та, род. п. пут
\цепь собы́тий — спле́тення (ни́зка, ланцю́г, сплеті́ння) поді́й
4) эл., техн. и пр. ланцю́г5) воен. цепстрелко́вая \цепь — стріле́цький цеп
-
16 назначать
назначать на должность - beordra, förordna, utnämnaназначать срок и (т.п.)- fastställa -
17 chain
[ʧeɪn] 1. n1) ланцю́г, ланцюжо́к; цепa chain of happenings — спле́тення поді́й
a chain of mountains — гірське́ па́смо
chain and buckets тех. — но́рія
2) pl кайда́ни; пу́та; у́зи3) attr. ланцюго́вийchain belt — ланцюго́вий при́від
chain bridge — ланцюго́вий міст
chain broadcasting — одноча́сна переда́ча одніє́ї програ́ми кількома́ радіоста́нціями
chain cable — я́кірний ланцю́г
2. vchain reaction — ланцюго́ва реа́кція
1) скріпля́ти ланцюго́м2) ско́вувати, зако́вувати; трима́ти в кайда́нах; прив'я́зуватиto chain up a dog — трима́ти соба́ку на цепу́
-
18 skirmisher
['skɜːmɪʃə]n1) іст. застрі́льник2) військ. стріле́ць в цепу́ -
19 сапондо
сапондоГ.: сепанды1. цеп; старинное орудие для ручной молотьбыСапондым кучаш держать цеп.
Идымыште шарыме кылта ӱмбалне уэш сапондо модаш тӱҥалеш. Д. Орай. На гумне на разостланных снопах снова начинает играть цеп.
Йыван сапондо дене кылтам ик-кок гана пералтат, чарнен шогалеш. «Ончыко» Йыван раза два ударяет по снопу цепом и останавливается.
2. в поз. опр. цепной, относящийся к цепу; цепаКуэр воктен вес идымыште шурным кырат. Сапондо йӱкшӧ тавалтен куштымо гай шокта. Д. Орай. У берёзовой рощи на другом гумне молотят хлеб. Стук цепа звучит, как дробь танца.
-
20 Raices
1954 – Мексика (90 мин)Произв. Teleproducciones, Мануэль Барбакано ПончеРеж. БЕНИТО АЛАСРАКИСцен. Франсиско Рохас Гонсалес, Карлос Вело, Бенито Аласраки, Мануэль Барбакано, Мария Елена Ласо, Х.М. Гарсиа Аскот, Фернандо ЭспехоОпер. Рамон Муньос (пролог), Вальтер Ройтер (I, III и IV), Ганс Баймлер (II)Муз. Сильвестре Ревуэльтас (пролог), Гильермо Норьега (I), Родольфо Хальфтер (II), Блас Галиндо (III), Пабло Л. Монкайо (IV)В ролях I – Беатрис Флорес, Хуан Де Ла Крус, Кончита Монтес; II – Олимпия Аласраки, Доктор Гонсалес, Хуан Эрнандес; III – Мигель Анхел Негрон, Антония Эрнандес, Анхел Ларай; IV – Алисия дель Лаго, Карлос Роблес Гил, Теодуло Гонсалес.4 рассказа о современной жизни мексиканских индейцев.I – КОРОВЫ (Las vacas). Молодые супруги-крестьяне живут в страшной нищете. После безуспешных попыток продать одеяла и индюка, жена вынуждена расстаться с мужем и ребенком и поехать в город с 2 белыми, которые наняли ее кормилицей.II – БОГОМАТЕРЬ (Nuestra Señora). Молодая исследовательница-антрополог пишет научную работу о «дикой жизни индейцев». Она приезжает в индейское поселение, чтобы изучить обычаи и праздники местных жителей и исследовать их способность оценивать искусство. Наблюдая за реакцией индейцев на репродукции знаменитых картин (Да Винчи, Пикассо и т. д.), она приходит к выводу, что искусство для них совершенно недоступно. После публикации научной работы она возвращается в деревню, где местные жители встречают ее на удивление враждебно. Ей бы не поздоровилось, если бы она не нашла укрытие в церкви, где священник объясняет, что местные жители поместили в алтарь репродукцию Джоконды, которая олицетворяет для них Богоматерь. Теперь они думают, будто исследовательница приехала, чтобы отнять у них картину. После спора со священником девушка разрывает свою работу.III – ОДНОГЛАЗЫЙ (El tuerto). Над одноглазым юношей издеваются однокашники. Мать увозит его в паломничество к святым местам. Ракета от фейерверка попадает ему в единственный глаз, и он возвращается в деревню слепым. Тем не менее мать радуется чуду: «Теперь, – говорит она, – тебя больше никто не ударит». В следующем году она снова едет на поклон к святым и благодарит их за то, что они вняли ее мольбам.IV – КРАСОТКА (Та potranca). Археолог околдован красотой молодой служанки своей жены. Он упорно преследует ее повсюду: в старом храме, на берету моря и т. д. Он предлагает отцу девушки продать ее, чтобы улучшить свой род: «Твой внук будет гораздо умнее тебя». Индеец верит в благотворность смешения кровей и угрожающим тоном требует взамен для себя жену археолога, за которую готов заплатить очень большую цепу. Супруги вскоре уезжают из этих мест.► Один из редких послевоенных мексиканских фильмов, которые стали известны во всем мире. 4 жестокие новеллы представляют индейцев – коренную нацию мексиканской цивилизации – жертвами нищеты и суеверий, а также непонимания и гнета белых людей. Пытаясь объединить в своем стиле взрывную драматизацию (в частности, в развитии и завершении сюжетов) и некоторую торжественность, Аласраки хочет не только заклеймить покинутость индейского населения и всеобщее презрение к нему. Он хочет также воспеть красоту, чувство собственного достоинства и врожденную гордость этой расы.
См. также в других словарях:
цепуський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Цепухи — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Цепной — I прил. 1. соотн. с сущ. цепь I, связанный с ним 2. Соединенный в ряд в виде цепи [цепь I 1.]. отт. перен. Следующий один за другим. 3. Такой, в конструкции которого имеется цепь I 1., 3., цепи. отт. Действующий с помощью цепей. 4. Привязанный на … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Цепной — I прил. 1. соотн. с сущ. цепь I, связанный с ним 2. Соединенный в ряд в виде цепи [цепь I 1.]. отт. перен. Следующий один за другим. 3. Такой, в конструкции которого имеется цепь I 1., 3., цепи. отт. Действующий с помощью цепей. 4. Привязанный на … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
цена — ЦЕНА, мн. цены; жен. 1. Стоимость чего нибудь (товара), выраженная в денежных единицах. Цена товара не всегда совпадает с его стоимостью. Фабричная цена. Оптовые цены. Розничные цены. Рыночные цены. Повышение цен. Снижение цен. Твердые цены.… … Толковый словарь Ушакова
РАЗМАХИВАТЬ — РАЗМАХИВАТЬ, размахать, размахнуть что, раскачать, махать чем вокруг или взад и вперед, для придачи розмаху, разгону, разлету, импету. Размахал да кинул в воду. Размаши маховое колесо. Не размахивай качелей, останови! | Размахать огонь, раздуть… … Толковый словарь Даля
оцеп — оцеп, оцепы, оцепа, оцепов, оцепу, оцепам, оцеп, оцепы, оцепом, оцепами, оцепе, оцепах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
цеп — цеп, цепы, цепа, цепов, цепу, цепам, цеп, цепы, цепом, цепами, цепе, цепах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
секрет — I. СЕКРЕТ I а, м. secret, пол. secret <, лат. secretum. един.? Человек, имя которого хранится в тайне. [Фарсонова хозяина речь:] Изволь драгий перстень на свое имя слити И тем перстнем того секрета подарити, То можешь и в кампаниях в лице… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ремінний — а, е. Зробл. з ременя, ременів. || Вигот., зробл. зі шкіри; шкіряний. || Який здійснюється за допомогою ременів, пасів. •• Ремі/нна переда/ча різновид трансмісії у верстатах, двигунах внутрішнього згоряння та сучасних мотоциклах замість цепу … Український тлумачний словник
знать — То и знай (разг.) то и дело, постоянно. От него и к нему то и знай по утрам всё курьеры с бумагами скачут. Некрасов. Знать цену себе, знать цену кому чему перен. уметь ценить по достоинству, правильно расценивать кого что н. Знать… … Фразеологический словарь русского языка